Блог учителя математики та інформатики: 2021

четвер, 18 листопада 2021 р.

Інтерактивна вправа "Паралельні прямі" (геометрія, 7 клас)

неділя, 24 жовтня 2021 р.

Дистанційне навчання. Каскадні таблиці стилів. Стильове оформлення сторінок (інформатика, 11 клас)

Створивши сторінку, її інформаційне та змістове наповнення, можна приступати до дизайну – тобто графічного оформлення цієї сторінки. За стандартом HTML таке оформлення задається через стилі, а точніше каскадні аркуші стилів.

Стиль – це набір правил оформлення та форматування, який можна застосувати до різних елементів сторінки. Каскадні аркуші стилів, (так звані CSS, Cascading Style Sheets) містять опис формату частини або всього тексту. В одному документі можна описати кілька аркушів, браузер використовуватиме їх каскадом, відповідно до пріоритету цих описів.

Стиль можна задавати для конкретного тега, для стандартних тегів у документі чи кількох документах, а також для ідентифікаторів та класів, створених для проекту.

Таким чином виділяється зовнішній аркуш стилів, внутрішній, вбудований стиль тегу та стилі класів та ідентифікаторів. Вони застосовуються по порядку, і найменший пріоритет мають зовнішні аркуші стилів, а найвищий – стилі конкретних тегів.

Стилі визначають форматування, а також розташування елементів у документі. Так, можна змінити вигляд усіх заголовків чи вирівнювання усіх зображень документа. Крім того можна задати певне оформлення для горища чи підвалу сайту, навігаційної панелі тощо.

Прикладами стильових ефектів є наступні:

background – колір тла;
font-family – вид шрифта;
font-size – розмір шрифта;
color – колір шрифта;
text-decoration – оздоблення тексту;
font-weight – жирність шрифта;
text-align - вирівнювання тексту;
border-width - ширина границі;
border-style - стиль оформлення границі;
margin-top – відстань від верхнього рядка;
line-height – висота рядка.

Довідник кольорів: http://astra.besaba.com/h/colors.html

Підключати аркуші стилів можна:

в окремому файлі:

на початку веб-документа:

...

</style>

в конкретному тезі:

<h1 style="font-size: 120%; font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; color: #336">Заголовок </h1>

для спеціально виділених блоків:

<div style="font-size: 120%; font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; color: #336">Hello World!</div>

для блоку з ідентифікатором:

#para1 {

text-align: center;

color: red;

}

<p id="para1">Hello World!</p>

для блоків з селектором класу:

.center {

text-align: center;

color: red;

}

<h1 class="center">Заголовок червоного кольору, вирівнювання по центру</h1>

<p class="center">Текст червоного кольору, вирівнювання по центру</p>

Дистанційне навчання. Комп'ютерні мережі. (інформатика, 5 клас)

Комп'ютерна мережа — система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами.

Локальна комп'ютерна мережа (англ. Local Area Network (LAN)) являє собою об'єднання певного числа комп'ютерів на відносно невеликій території.

Сервер — це комп'ютер у локальній чи глобальній мережі, який надає користувачам свої обчислювальні і дискові ресурси, а також доступ до встановлених сервісів; найчастіше працює цілодобово, чи у час роботи групи його користувачів.

Клієнт — апаратний або програмний компонент обчислювальної системи, який надсилає запити серверу.

Пристрої з’єднуються в мережу за допомогою спеціального мережевого обладнання. З’єднання може бути бездротовим або кабельним

Бездротове з'єднання забезпечує передачу даних без допомоги дротів.

Найбільш поширені:

Wi-Fi
Bluetooth
Стільникові мережі.

Bluetooth — технологія бездротового зв’язку, що забезпечує безкоштовний і надійний обмін даними між персональними комп’ютерами, мобільними телефонами, принтерами, цифровими фотоапаратами, мишами, клавіатурами, навушниками тощо в радіусі до 10 м.

Зв'язок Wi-Fi діє на відстані кількох десятків метрів і використовується для організації бездротових локальних мереж вдома, у класі, в офісі.

Щоб комп’ютер міг передавати або отримувати дані з локальної мережі, він має бути оснащений мережевою картою.

У кабельних мережах комп’ютери з’єднуються один з одним за допомогою мережевих кабелів.

Пристрій, що призначений для з’єднання всіх комп’ютерів у локальній мережі, називається мережевим комутатором або роутером.

Комп’ютери об’єднують у мережу, щоб мати можливість швидко обмінюватися даними, спільно використовувати програми та обладнання. Так, за допомогою локальної мережі всі учні класу після виконання практичного завдання можуть зберегти свої файли в одній папці, доступній із будь-якого комп’ютера. Такі папки називають мережевими. Вони містять файли, призначені для спільного використання.

Мережева папка — це папка, до якої відкритий спільний
доступ користувачам мережі.

Доступ до ресурсів мережі в користувачів може бути різним. Це зумовлено потребою в захисті даних. Доступ може бути повним або частковим.

Наприклад, у локальній мережі школи можна:

надати доступ до мережевих папок бібліотеки — так учні зможуть копіювати тексти для вивчення на уроках української та зарубіжної літератури;
заборонити доступ учнів до програм і документів, розміщених на комп’ютерах учителів;
надати права вчителям інформатики переглядати й редагувати файли учнів, розміщені у визначених папках на комп’ютерах комп’ютерних класів;
дозволити адміністратору встановлювати програми на комп’ютери локальної мережі тощо.

Пройти тест

субота, 23 жовтня 2021 р.

Використання симуляцій PHET на уроках математики

Phet надає безкоштовно цікаві, інтерактивні, науково-обгрунтовані симуляції з природничих наук і математики.

Встановлено, що відбувається активізація навчальної діяльності і виконання завдань на симуляторі сприяє підвищенню якісного показника успішності, зростає пізнавальний інтерес до реального експерименту, розвиваються дослідницькі компетенції у учнів. Учніи набувають навички встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та зв’язку матеріалу, який вивчається із повсякденним життям і власним досвідом.

Симуляції PhET – це метод інтерактивного навчання, який можна ефективно впроваджувати у різні заняття та використовувати із різною метою (пояснення нового матеріалу, відпрацювання навичок та набуття вмінь, перевірка гіпотез, рефлексія, формування дослідницької компетенції). Тренажери PhET–Interactive Simulation надають учням можливість для самостійного опрацювання нового матеріалу, висувати гіпотези, робити передбачення та прогнози. Недоліками використання PhET симуляторів у навчальному процесі є необхідність наявності комп’ютерів або смартфонів, а також доступу до мережі Інтернет.